Мати право і реалізувати його одне і те ж для позовної давності? (стягнення боргу)

Мати право і реалізувати його - одне і те ж для позовної давності? (стягнення боргу)

     Шановні фахівці. Прошу висловити свою думку щодо теорії і практики на такий нюанс . Йдеться про стягнення боргу по розписці . ч.2 ст. 530 ЦК говорить , що у випадку, коли строк виконання зобов'язання не зазначений в договорі , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час . ч.5 . ст. 261 ЦК свідчить, що за зобов'язаннями , строк виконання яких не визначений , перебіг позовної давності починається з дня , коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання . У даному контексті логічно припустити , що таке право у кредитора виникає буквально наступного день після укладення договору . І таким чином термін в 3 роки слід обчислювати з моменту укладення договору . Однак у практиці повсюдно ситуація розглядається так , що позовна давність обчислюється з моменту пред'явлення вимоги про повернення боргу . Що може трапитися і через 10 і 20 років. Хоча по суті пред'явлення вимоги є реалізацією свого права , а не його виникненням . А в ст. 261 ЦК йдеться саме про виникнення права . Підкажіть , чому практика ігнорує приписи статей ? Чим вона керується ? Чи існує практика щодо застосування позовної давності до " безстроковим " розписках за вищевказаною наприклад?

    Примечание к ответу юриста. Ответ на вопрос: " Мати право і реалізувати його - одне і те ж для позовної давності? (стягнення боргу) " был надан юристом 08.29.13 в телефонном режиме и не был опубликован на этом юридическом сайте по желанию клиента.
    Если Вас интересует ответ на вопрос " Мати право і реалізувати його - одне і те ж для позовної давності? (стягнення боргу) " или Вы нуждаетесь в юридической консультации, Вы имеете возможность задать его, заполнив соответствующую форму для бесплатной юридической консультации на сайте.