Мати право і реалізувати його одне і те ж для позовної давності? (Стягнення боргу)

Мати право і реалізувати його - одне і те ж для позовної давності? (Стягнення боргу)

     Шановні фахівці. Прошу висловити свою думку щодо теорії і практики на такий нюанс. Йдеться про стягнення боргу по розписці. ч.2 ст. 530 ЦК говорить, що у випадку, коли строк виконання зобов'язання не зазначений в договорі, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. ч.5. ст. 261 ЦК свідчить, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений, перебіг позовної давності починається з дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. У даному контексті логічно припустити, що таке право у кредитора виникає буквально наступного день після укладення договору. І таким чином термін в 3 роки слід обчислювати з моменту укладення договору. Однак у практиці повсюдно ситуація розглядається так, що позовна давність обчислюється з моменту пред'явлення вимоги про повернення боргу. Що може трапитися і через 10 і 20 років. Хоча по суті пред'явлення вимоги є реалізацією свого права, а не його виникненням. А в ст. 261 ЦК йдеться саме про виникнення права. Підкажіть, чому практика ігнорує приписи статей? Чим вона керується? Чи існує практика щодо застосування позовної давності до "безстроковим" розписках за вищевказаною наприклад?

    Примечание к ответу юриста. Ответ на вопрос: " Мати право і реалізувати його - одне і те ж для позовної давності? (Стягнення боргу) " был надан юристом 08.28.13 в телефонном режиме и не был опубликован на этом юридическом сайте по желанию клиента.
    Если Вас интересует ответ на вопрос " Мати право і реалізувати його - одне і те ж для позовної давності? (Стягнення боргу) " или Вы нуждаетесь в юридической консультации, Вы имеете возможность задать его, заполнив соответствующую форму для бесплатной юридической консультации на сайте.